home · article

Таньян Ґун Фу

Tǎnyáng gōng fū · 坦洋工夫

Таньян Ґун Фу — найстаріший і найвідоміший із «трьох великих ґунфу-червоних чаїв Фуцзяні» (闽红三大工夫, Mǐnhóng sān dà gōngfū), поряд із Байлінь Ґун Фу (白琳工夫) та Чженхе Ґун Фу (政和工夫). Цей чай, народжений у гірському селі Таньян біля підніжжя гори Байюньшань, став легендою міжнародного чайного ринку ще в XIX столітті й…

1. Класифікація та Походження:

Тип: Китайський червоний чай (红茶, hóngchá), повністю окиснений.
Категорія: Ґунфу-хунча (工夫红茶, gōngfū hóngchá) — традиційний стиль майстерної обробки червоного чаю. Один із «трьох великих червоних ґунфу-чаїв провінції Фуцзянь» (闽红三大工夫).
Походження: Китай, провінція Фуцзянь (福建省, Fújiàn Shěng), місто Фуань (福安市, Fú’ān Shì), селище Шекоу (社口镇, Shèkǒu Zhèn), село Таньян (坦洋村, Tǎnyáng Cūn). Ядро продуктової зони розташоване уздовж хребта Ґуйлін (归岭) біля підніжжя гори Байюньшань (白云山), а історичний ареал збору сировини охоплював сім-вісім повітів — від повіту Чженхе на північному заході до повіту Сяпу на південному сході, протяжністю в кілька сотень лі.
Географічні координати: Приблизно 27°05′ пн. ш., 119°39′ сх. д. (село Таньян, селище Шекоу, м. Фуань).

2. Історія та Культурне Значення:

Історія: Фуань — один із найстаріших чайних регіонів Фуцзяні: виробництво чаю тут зафіксоване з епохи Тан (唐朝), а до епохи Сун (宋朝) район уже значився серед основних чаєвиробних повітів провінції. Однак червоний чай з’явився тут значно пізніше. В епоху Мін — ранню Цін місцеві майстри виготовляли «Ґуйсян ча» (桂香茶) — ароматний чай із місцевої популяції «цайча» (菜茶). Переломним став 1851 рік (перший рік правління Сяньфен, 咸丰元年), коли чайний торговець із Цзяньніна привіз до Таньяна технологію виробництва червоного чаю з повіту Чун’ань (нині Уїшань). Житель села Ху Фуси (胡福四, також відомий як Ху Цзіньси, 胡进四), засновник чайного дому «Ваньсінлун» (万兴隆), першим успішно застосував нову техніку — природне підв’ялювання, ручне скручування, ферментацію в приміщенні та випалювання на вугіллі — до місцевої сировини «таньянська цайча». Результат перевершив очікування: тонкоскручений червоний чай із характерним ароматом лонгану та чистим солодким смаком швидко здобув визнання іноземних закупників.

З 1881 по 1936 рік (від Гуансюй 光绪 до Мінго 民国) експорт Таньян Ґун Фу стабільно перевищував десять тисяч даней на рік; у рекордному 1898 році обсяг сягнув понад 2100 тонн. У селі Муян (穆阳), що розтягнулося на один кілометр, одночасно працювали 36 чайних торгових домів із трьома тисячами найманих робітників. Чай відправлявся через Ґуанчжоу до Голландії, Великої Британії, Японії та країн Південно-Східної Азії, приносячи щороку понад мільйон срібних юанів. Місцева приказка тих років казала: «Держава процвітає — чай обмінюють на золото; човни стоять біля мосту Лунфен — срібло міряють ковшами» (国家大兴，茶换黄金，船泊龙凤桥，白银用斗量).

У 1915 році Таньян Ґун Фу здобув золоту медаль на Панамо-Тихоокеанській міжнародній виставці (巴拿马万国博览会) — разом із національним алкогольним напоєм Маотай, — що утвердило чай у ряду світових брендів. У 1934 році на базі чайної галузі Фуаня було засновано першу в Фуцзяні чайну професійну школу, а при Фуцзяньському губернському управлінні будівництва створено станцію з покращення чаю в Шекоу (нині Фуцзяньський НДІ чаю), де її перший директор Чжан Тяньфу (张天福) винайшов чайну скручувальну машину моделі «9·18» — першу в Китаї, спроєктовану китайським інженером.

Після початку Другої японо-китайської війни експортні канали були перекриті, і виробництво різко впало. У 1950-х роках для відродження галузі були збудовані державні фабрики первинної обробки в Таньяні та Шуймені, а також Фуаньський чайний завод; почалося впровадження машинного виробництва та селекційних культиварів — Фудін Дабайча (福鼎大白茶), Фуань Дабайча (福安大白茶), Фуюнь (福云). До 1960 року обсяг випуску сягнув 2500 тонн — історичного максимуму. Однак згодом у рамках державного корегування чайного асортименту регіон було переведено на випуск зеленого чаю («由红改绿»), і виробництво Таньян Ґун Фу скоротилося майже до нуля.

Відродження бренду розпочалося 2006 року, коли уряд міста Фуань розробив стратегію «п’яти єдностей» (五个一), що передбачала створення єдиного публічного бренду «Таньян Ґун Фу». У 2009 році технологія виробництва увійшла до Переліку нематеріальної культурної спадщини провінції Фуцзянь, а в 2021 році — до П’ятого переліку національної нематеріальної культурної спадщини КНР (遗产编号: Ⅷ-149). Чай також отримав охорону як продукт із географічним зазначенням (地理标志保护产品).
Назва: «Таньян» (坦洋) — топонім, назва рідного села чаю, розташованого біля підніжжя гори Байюньшань. Сама назва села поетично описує його рельєф: «тань» (坦) — «рівний, просторий», «ян» (洋) — «широкий, обширний», що відображає характер долини біля гірського струмка. «Ґун фу» (工夫) — буквально «майстерність», «ретельна робота» — традиційне позначення стилю виробництва червоного чаю, при якому кожен етап потребує високого рівня ремісничого мистецтва, уважності та значних витрат часу. Таким чином, повна назва означає «червоний чай майстерної обробки з села Таньян».
Культурне значення: Таньян Ґун Фу — це не просто чай, а культурний символ Фуаня та всієї східної Фуцзяні (闽东, Mǐndōng). Село Таньян зберегло архітектурну спадщину епохи розквіту чайної торгівлі: старовинні житлові будинки, критий міст, вартові вежі, родові храми родин Ши та Ху — все в стилі пізньої Цін. Колишня будівля чайного торгового дому «Фентайлун» (丰泰隆), заснованого Ши Ґуанліном (施光凌) — одним із піонерів виробництва, — нині слугує музеєм історії Таньян Ґун Фу. Фуань носить титул «Столиця китайського червоного чаю» (中国红茶之都) та «Батьківщина китайського чаю» (中国茶叶之乡), а чайні плантації міста перевищують 300 тисяч му (близько 20 000 га).

3. Ботанічний Опис і Сировина:

Сорт / Культивар: Традиційною сировиною є «таньянська цайча» (坦洋菜茶) — місцева популяція дрібнолистого різновиду Camellia sinensis var. sinensis (群体种, qúntǐzhǒng), адаптована до гірських умов Фуаня протягом століть. Ця популяція вирізняється тонкими ніжними пагонами з вираженим ворсом і високим вмістом ароматичних речовин, що формує класичний «аромат лонгану» (桂圆香). У сучасному виробництві паралельно використовуються селекційні культивари: Фудін Дабайча (福鼎大白茶), Фуань Дабайча (福安大白茶), Фуюнь 6 (福云6号) та інші високоароматні сорти, що дають підвищену частку золотистих типсів.
Збір: Основний сезон — весна (березень–квітень), найкращі партії збираються до й одразу після свята Цінмін (清明). Літній збір (травень–червень) дає більш щільні, але менш ароматні партії.
Стандарт збору: Для вищих ґрейдів — одна брунька (单芽, dānyá) або одна брунька й один лист (一芽一叶, yī yá yī yè). Для стандартних партій — одна брунька і два-три листи (一芽二三叶, yī yá èr sān yè). Лист має бути ніжним, цілим, без механічних пошкоджень.
Вимоги до сировини: Свіжий, цілий лист без грубих черешків і жилок; мінімальна затримка між збором і початком підв’ялювання; рівномірність партії за ступенем зрілості пагонів.

4. Терруар та Особливості Вирощування:

Село Таньян розташоване біля підніжжя гори Байюньшань (白云山, найвища точка — 1449 м) у селищі Шекоу на північному заході міста Фуань. Гірський хребет слугує природним щитом, а струмок Цінхунсі (清虹溪) протікає через село із заходу на схід, створюючи мікроклімат із частими туманами та високою вологістю.

Висота вирощування: Основні плантації розташовані на висоті 100–600 м над рівнем моря. Елітна сировина «Ґуйлін хунча» (归岭红茶) збирається на стику повітів Фуань і Шоунін на висоті близько 1080 м — цей мікрорайон вважається історичним ядром найкращої якості.
Клімат: Субтропічний мусонний; середньорічна температура близько 15,4 °C; середньорічна кількість опадів 1600–1800 мм; відносна вологість 78–85 %. Гори часто оповиті хмарами й туманами, що розсіює сонячне світло та сприяє накопиченню амінокислот у листі.
Ґрунти: Переважають кислі червоноземи (红壤, hóng rǎng) та жовто-червоноземи, pH 4,5–6,5, із високим вмістом органіки та гарним дренажем. Мінеральний склад ґрунту надає настою характерної «щільності» та мінерального післясмаку.
Агротехніка: Традиційно — ручний збір та екологічне обробіток. У сучасних господарствах активно впроваджуються стандарти органічного землеробства; багато плантацій сертифіковано за системою «зеленого» (екологічно чистого) виробництва.

5. Технологія Виробництва:

Таньян Ґун Фу виробляється за класичною схемою ґунфу-хунча, де ключову роль відіграє ретельність кожного етапу — саме цим пояснюється слово «ґунфу» в назві. Історично всі операції виконувалися вручну; сьогодні поєднуються ручні методи (для вищих ґрейдів) та механізація (для масових партій). Технологія включає чотири базові етапи первинної обробки та шість–десять етапів фінішної обробки.

Збір (采摘 — cǎizhāi): Ручний відбір ніжних пагонів відповідно до встановленого стандарту ґрейду. Збір проводиться у ранкові години після висихання роси.
Підв’ялювання (萎凋 — wěidiāo): Зібраний лист розкладають тонким шаром на бамбукових підносах або у спеціальних підв’ялювальних ложементах. Мета — знизити вміст вологи до 58–62 %, надати листу еластичність і запустити первинні ферментативні процеси. Застосовують природне підв’ялювання (日光萎凋 — на сонці, або 室内萎凋 — у приміщенні) або апаратне (萎凋槽). Тривалість 8–16 годин залежно від умов. Для вищих ґрейдів Таньян Ґун Фу бажаним є м’яке комбіноване підв’ялювання.
Скручування (揉捻 — róuniǎn): Підв’ялений лист скручують для руйнування клітинної структури та виведення клітинного соку на поверхню, що забезпечує рівномірне окиснення. Для ніжної сировини застосовують одноразове скручування тривалістю близько 45 хвилин із мінімальним тиском; для грубішого листа — дво- або триразове з проміжним розбиванням грудок. Розбивання грудок (解块 — jiěkuài) для вищих ґрейдів виконується вручну, щоб не пошкодити форму листа.
Окиснення / ферментація (发酵 — fājiào): Скручений лист укладають шаром 8–10 см у спеціальних приміщеннях за температури 25–30 °C та вологості 90–95 %. У процесі окиснення поліфеноли перетворюються на теафлавіни та теарубігіни, лист набуває мідно-червоного відтінку, формується характерний солодко-фруктовий аромат. Тривалість 3–5 годин; критерій готовності — насичений квітково-фруктовий аромат та рівномірний червоно-мідний колір листа.
Сушіння (烘干 — hōnggān / 干燥 — gānzào): Сушіння проводиться у два етапи. Перший — за високої температури (约 120 °C) протягом 35–40 хвилин до вологості ~25 % — фіксує результат окиснення та зупиняє ферментативні процеси. Після проміжного охолодження і вирівнювання (摊凉 2–3 години) проводять друге сушіння за 75–85 °C до вологості ~8 %. Фінальне «підняття аромату» (提香 — tíxiāng) виконується за 80–85 °C до кінцевої вологості ~5 %, коли чай при стисканні розсипається на порошок, а стеблинка ламається з хрускотом.
Фінішна обробка (精制 — jīngzhì): Висушений «червоний маоча» (红毛茶) проходить серію операцій: просіювання-струшування (抖筛 — dǒushāi), сортувальне просіювання (撩筛 — liáoshāi), віяння (扬簸 — yángbǒ), ручна вибірка (拣剔 — jiǎntī), повторне прожарювання (复火 — fùhuǒ), вирівнювання партії (匀堆 — yúnduī) та пакування (装箱 — zhuāngxiāng). Ці шість–десять операцій, що описуються формулою «струснути, розділити, виловити, відібрати, провіяти, ополоснути» (抖、分、捞、选、簸、漂), становлять ядро ремісничої майстерності, зафіксованої як нематеріальна культурна спадщина.

6. Органолептичні Характеристики:

Зовнішній вигляд сухого листа: Тонкі, щільно скручені, прямі нитки (条索紧细匀直, tiáosuǒ jǐnxì yún zhí); колір — глибокий чорний із масляним блиском (乌黑油润); на вищих ґрейдах — помітні золотисті або білі типси (金毫 / 白毫). Лист рівний, без пилу та ламкого сміття, з чітко вираженою формою.
Аромат сухого листа: Чистий, теплий, солодкуватий — домінують ноти сушеного лонгану (桂圆香, guìyuán xiāng), підсушених фруктів та легкої карамелі. У найкращих партіях вловлюється тонкий квітковий відтінок, що нагадує коричне дерево (桂花香).
Аромат настою: Насичений, багатошаровий — яскраво виражений лонган із переходом у мед, сухофрукти (фінік, курага) та ніжну карамель. У гарячому настої іноді проступає легка деревно-пряна нота. Аромат стійкий, зберігається до останніх проливів.
Смак: Повнотілий, округлий і щільний (醇厚, chúnhòu); виражена природна солодкість (甜和, tiánhé) із соковитим «маслянистим» тілом. Терпкість м’яка та ненав’язлива, швидко трансформується в тривалий солодкий післясмак — «повернення солодкості» (回甘, huígān). У найкращих партіях відчувається виразне «горлове зачарування» (喉韵, hóuyùn) — відчуття глибини й тепла, що поширюється в горлі.
Колір настою: Від яскраво червоно-янтарного до рубінового з характерним золотистим обідком по краю чашки (金圈, jīnquān); настій прозорий, чистий, із живим блиском.
Чайне дно (заварений лист): Листя розкривається рівномірно, набуваючи червоно-мідного та мідно-коричневого відтінку; текстура еластична, м’яка; у вищих ґрейдів — цілі ніжні пагони з чіткою структурою жилок.

7. Хімічний Склад:

Поліфеноли: У процесі повного окиснення значна частина катехінів (особливо EGCG та EC) трансформується в теафлавіни (TF, 1–2 % сухої маси) та теарубігіни (TR, 10–15 %). Теафлавіни визначають яскравість і «золотий обідок» настою, а теарубігіни — глибину кольору й «оксамитовість» тіла. Загальний вміст поліфенолів у готовому чаї становить близько 10–15 % сухої маси.
Амінокислоти: Загальний вміст 2–4 %, включаючи L-теанін (тіанін) — основний компонент, що відповідає за м’якість, солодкуватий післясмак і синергічний «спокійно-бадьорий» ефект у поєднанні з кофеїном.
Алкалоїди: Кофеїн — 2–4 % сухої маси (приблизно 40–60 мг на чашку 200 мл); теобромін і теофілін — у слідових кількостях.
Вітаміни: Група B (B₁, B₂, B₃), вітамін C (частково руйнується при окисненні, але залишається у помітних кількостях), вітамін E.
Мінерали: Калій, магній, марганець, цинк, фтор, фосфор; селен — у мікродозах, характерних для фуцзяньських червоних чаїв.
Ефірні олії та леткі сполуки: Понад 300 ідентифікованих компонентів, включаючи гераніол, ліналоол, фенілацетальдегід, а також продукти реакції Майяра, що формуються при сушінні та прогріванні. Саме цей комплекс створює візитний аромат лонгану та карамелі.
Унікальні особливості: Співвідношення теафлавінів до теарубігінів (TF/TR) у якісного Таньян Ґун Фу вважається одним із найбільш гармонійних серед фуцзяньських ґунфу-хунча, що пояснює водночас яскравий колір, виражений смак і тривалий післясмак.

8. Корисні Властивості:

М’яке тонізування: Поєднання кофеїну та L-теаніну забезпечує рівний приплив бадьорості без різкого «пікового» ефекту кави — увага та концентрація підвищуються плавно й зберігаються довше.
Антиоксидантний захист: Теафлавіни та теарубігіни виявляють виражену антиоксидантну активність, сприяючи нейтралізації вільних радикалів і зниженню окислювального стресу.
Підтримка травлення: Теплий червоний чай традиційно вживають після їжі; дубильні речовини та поліфеноли стимулюють секрецію травних соків і сприяють комфортному засвоєнню їжі.
Серцево-судинний тонус: Помірне регулярне вживання червоного чаю асоціюється з підтримкою еластичності судинних стінок і нормалізацією артеріального тиску.
Зігріваючий ефект: У традиційній китайській медицині червоний чай належить до напоїв «теплої» природи (温性, wēnxìng), що робить його особливо цінним у холодну пору року та для людей із «холодною» конституцією.
Імуномодулююча дія: Поліфеноли чаю, особливо в комбінації з амінокислотами, чинять стимулюючу дію на імунну систему.
Когнітивна підтримка: Комбінація L-теаніну та кофеїну покращує робочу пам’ять і швидкість обробки інформації, знижуючи при цьому рівень тривожності.
Естетико-сенсорне розслаблення: Теплий, солодкий аромат лонгану та м’який смак заспокійливо впливають на нервову систему, створюючи відчуття затишку й гармонії.

9. Заварювання:

Температура води: 90–95 °C для стандартних партій; 85–90 °C для делікатних вищих ґрейдів із підвищеною часткою типсів (щоб уникнути гіркоти та розкрити солодкість).
Кількість чаю: 4–6 г на 100–120 мл (метод ґунфу, 功夫泡法); 2–3 г на 200–250 мл (настоювання у великому чайнику або кухлі).
Посуд: Фарфорова гайвань (盖碗, 100–120 мл) — ідеальний вибір, що розкриває аромат без спотворень. Фарфоровий чайник — хороша альтернатива. Для щільних, грубуватих партій підійде ісінський чайник із пурпурової глини (紫砂壶), який пом’якшує профіль і додає округлості. Скляний чахай (公道杯) дозволяє оцінити «золотий обідок» настою.
Процес:
1. Прогрійте весь посуд окропом і злийте воду.
2. Засипте чай у гайвань і вдихніть сухий аромат, злегка прикривши кришку.
3. Промивка (за бажанням): залийте водою, миттєво злийте (1–2 секунди) — це «пробуджує» лист. Для ніжних ґрейдів промивка не обов’язкова.
4. Перше пролиття: 5–10 секунд. Настій вже має бути яскравим і ароматним.
5. Друге–четверте пролиття: 8–12 секунд.
6. Далі поступово збільшуйте час на 3–5 секунд із кожним наступним пролиттям.
7. Орієнтир: 6–10 пролиттів для якісної партії. Щільні, зрілі партії можуть витримати й більше.
8. Для настоювання у великому чайнику/кухлі: залийте 2–3 г чаю 200–250 мл води 90 °C, настоюйте 2–3 хвилини.

10. Зберігання:

Герметична тара: металева банка зі щільною кришкою, керамічний чайний контейнер (чацан) або вакуумний пакет із фольги.
Захист від світла, вологи, сторонніх запахів і перепадів температур.
Оптимальна температура зберігання: 10–25 °C, сухе темне місце.
Червоні чаї типу ґунфу-хунча найкраще розкриваються протягом 12–24 місяців після виробництва. Однак щільні партії Таньян Ґун Фу можуть «округлюватися» при дбайливому зберіганні 2–3 роки, набуваючи додаткових глибоких деревно-пряних відтінків.
Уникати зберігання поруч із прянощами, кавою, парфумерією та іншими джерелами сильних запахів.
Чай гігроскопічний — при зберіганні у вологому кліматі рекомендується додатковий захист (силікагель усередині тари).

11. Ціна та Підробки:

Ціна Таньян Ґун Фу варіюється в широкому діапазоні: стандартні партії доступні за помірними цінами, тоді як вищі ґрейди із сировини «цайча» з гори Ґуйлін, а тим більше з лімітованої сировини «归岭红茶» з висоти ~1080 м, можуть коштувати в рази дорожче. Фактори, що впливають на вартість: висота вирощування, культивар (класична «цайча» цінується вище за селекційні сорти), стандарт збору (частка типсів), ступінь ручної роботи, наявність нагород і статусу GI.

Як уникнути підробок:
1. Купуйте у перевірених продавців із простежуваністю партії — зазначенням року, сезону, регіону та виробника. Зверніть увагу на наявність маркування географічного зазначення (地理标志产品保护).
2. Оцініть зовнішній вигляд: справжній Таньян Ґун Фу повинен мати рівну, тонку скрутку без пилу та ламких фрагментів; вищі ґрейди — з виразними золотистими або білими типсами.
3. Перевірте аромат: чистий, без хімічної різкості, паленого або прогірклого присмаку. Справжній аромат — м’який, солодко-фруктовий, лонгановий.
4. Оцініть настій: має бути прозорим, яскравого червоно-янтарного кольору із золотистим обідком. Мутний або тьмяний настій — ознака низької якості або порушення технології.
5. Ставтеся скептично до «нагородних» або «конкурсних» партій за підозріло низькими цінами — це майже напевно підміна.

12. Цікаві Факти:

Технологія виготовлення Таньян Ґун Фу включена до П’ятого переліку національної нематеріальної культурної спадщини КНР (2021 рік) під номером Ⅷ-149 — «Технологія виробництва червоного чаю (технологія виробництва чаю Таньян Ґунфу)» (红茶制作技艺·坦洋工夫茶制作技艺).
У 1962 році насіння чайних кущів із Таньяна було відправлене до міста Сікасо (Малі, Африка) для експериментального вирощування — таким чином таньянський чай поширився за межі Китаю та був успішно інтродукований на іншому континенті.
Найвищим за якістю традиційно вважається «Ґуйлін хунча» (归岭红茶) — червоний чай із гори Ґуйлін на стику повітів Фуань і Шоунін, що збирається на висоті близько 1080 м. Його виробництво вкрай обмежене, а за смаковими якостями знавці ставлять його в один ряд із Цзіньцзюньмей.
Чайний майстер Чжан Тяньфу (张天福, 1910–2017), якого називають «патріархом китайського чаю», високо цінував Таньян Ґун Фу та залишив напис: «Таньян Ґунфу — прославлений у Китаї та за кордоном» (坦洋工夫，驰名中外).
У селі Таньян дотепер збереглися «чайні срібні квитки» (茶银票) — власна валюта, яку випускали великі чайні торгові доми в період розквіту експорту для розрахунків із постачальниками та робітниками.

13. Порівняння з іншими червоними чаями:

Чженшань Сяочжун (正山小种, Zhèngshān Xiǎozhǒng): Родоначальник усіх червоних чаїв світу, з повіту Уїшань. Відрізняється технологією копчення на соснових дровах (для традиційного стилю), що надає димно-хвойного аромату — контрастуючого з чистим солодко-фруктовим профілем Таньян Ґун Фу. Тіло більш потужне, із вираженою «димністю»; Таньян м’якший, елегантніший і більш «фруктовий».
Байлінь Ґун Фу (白琳工夫, Báilín Gōngfū): Другий із «трьох великих ґунфу Фуцзяні», з району Байлінь (м. Фудін). Зазвичай дещо легший за тілом, із більш вираженим квітковим компонентом в ароматі та більш ніжною текстурою. Таньян більш щільний, із домінуючим лонгановим профілем.
Ці Мень Хун Ча (祁门红茶, Qímén Hóngchá): «Ці Хун» із провінції Аньхой — один із десяти великих чаїв Китаю. Його візитівка — так званий «аромат Цімень» (祁门香), що описується як медово-орхідейний із нотами зацукрованої троянди. Настій легший і більш «парфумний» порівняно з повнотілим і «теплим» лонгановим профілем Таньян Ґун Фу.
Дянь Хун (滇红, Diānhóng): Юньнаньський червоний чай із великолистового асамського підвиду (C. sinensis var. assamica). Значно більш щільний і «тілесний», із яскраво-золотистими типсами, смаком шоколаду, паленого цукру та перцевих спецій. Таньян більш делікатний, тонкий і «шовковий» за текстурою.
Лічуан Хун (利川红, Lìchuān Hóng): Хубейський червоний чай із характерним феноменом «холодного помутніння» (冷后浑). За тілом порівнянний із Таньян, але має більш виражену медову солодкість і «хвойні» ноти; унікальний вмістом селену. Таньян — більш «фруктовий» та «округлий» за профілем.

В укладанні:

Таньян Ґун Фу — це чай із характером та історією, що увібрав у себе майстерність десяти поколінь чайних ремісників із гірського села біля підніжжя Байюньшань. Його візитний аромат сушеного лонгану, округлий солодкий смак із довгим зігріваючим післясмаком та елегантний рубіновий настій із золотим обідком роблять цей чай ідеальним вибором для неквапливого чаювання після обіду або тихого вечірнього моменту. Тим, хто шукає шлях від звичних юньнаньських або уїшаньських червоних чаїв до чогось більш делікатного й нюансного, Таньян Ґун Фу стане чудовим провідником у світ фуцзяньських ґунфу-хунча — світ, де кожне пролиття розкриває новий відтінок «майстерної роботи», розпочатої понад сто сімдесят років тому в маленькому селі на березі гірського струмка.